Як навчити дитину рахувати до 10 через гру

«Один, два, три…» дитина може запам’ятати майже як короткий віршик. Але справжня лічба починається тоді, коли за словом «три» стоять саме три машинки, три яблука або три сходинки.

Тому вдома не обов’язково починати з карток із цифрами чи просити дитину багато разів повторювати ряд від 1 до 10. Значно корисніше дати числам практичний зміст: щось порахувати, розкласти, порівняти, додати або забрати.

Нижче — простий спосіб побудувати такі заняття без окремого «уроку математики».

Спочатку рахуємо те, що можна торкнутися

Візьміть кілька знайомих предметів: кубики, машинки, ложки, каштани, шматочки фруктів. Нехай дитина торкається кожного предмета або пересуває його вбік і одночасно називає число.

Наприклад, покладіть на стіл чотири кубики:

«Один» — пересунули перший.
«Два» — другий.
«Три» — третій.
«Чотири» — четвертий.

Потім запитайте: «То скільки всього кубиків?»

Так дитина поступово помічає важливий зв’язок: кожному предмету відповідає одне число, а останнє назване число показує, скільки предметів у групі.

Схожий принцип є у грі на лічбу яблук на Learn and Play: дитина рахує конкретні предмети на екрані, а не просто повторює числа по пам’яті.

Не поспішайте одразу доходити до десяти

Якщо дитина впевнено рахує три предмети, а на шести починає пропускати або рахувати один предмет двічі, краще ще трохи погратися з меншими групами.

Мета не в тому, щоб якомога швидше почути «десять». Важливіше, щоб дитина розуміла, що саме вона рахує.

Можна змінювати предмети, не змінюючи складність:

• три ложки;
• три машинки;
• три шкарпетки;
• три яблука;
• три кроки.

Так число перестає бути прив’язаним до однієї картинки.

Давайте кожному числу окрему дію

Дітям часто легше не просто дивитися на предмети, а щось із ними робити.

Попросіть:

• розкласти по одній серветці біля кожної тарілки;
• посадити по одній іграшці в кожну «машинку»;
• перекласти п’ять кубиків із коробки на стіл;
• дати іграшковому зайчику по одній морквині.

У завданні з годуванням зайчика дитина також переносить морквини по одній. Така дія допомагає не загубитися під час лічби й добре поєднує число з конкретним предметом.

Окремо знайомимося з цифрами

Лічити предмети й упізнавати написані цифри — не зовсім те саме.

Дитина може чудово показати чотири машинки, але ще плутати цифри 4 і 7. Це нормально: тут просто потрібен інший тип практики.

Спробуйте гру вдома: напишіть на маленьких папірцях 1, 2, 3, 4 і 5. Покажіть один із них і попросіть покласти поруч відповідну кількість кубиків.

Потім зробіть навпаки: викладіть три предмети й попросіть знайти цифру 3.

На сайті ці два напрямки теж можна тренувати окремо. У вправі на вибір правильної групи дитина чує число й шукає потрібну кількість яблук, а у вправі на розпізнавання цифр — знаходить написане число.

Вбудовуйте лічбу у звичайний день

Найзручніші вправи — ті, для яких не треба нічого готувати.

Перед обідом:
«Нас троє. Скільки потрібно виделок?»

На прогулянці:
«Давай порахуємо сходинки до гірки».

Під час прибирання:
«Поклади в коробку п’ять машинок».

У магазині:
«Візьмемо чотири яблука. Допоможеш порахувати?»

Під час гри:
«У тебе три кубики, а в мене два. У кого більше?»

Так дитина бачить, навіщо взагалі потрібні числа.

Не потрібно ставити запитання щохвилини. Кількох природних ситуацій протягом дня достатньо, щоб лічба регулярно повторювалася без відчуття заняття.

Після лічби переходьте до «більше», «менше» і «порівну»

Коли дитина вже може порахувати дві невеликі групи предметів, використайте результат лічби для простого порівняння.

Покладіть, наприклад, три машинки зліва і п’ять справа.

Запитайте:

• Де більше?
• Де менше?
• Як зробити, щоб було порівну?

Для молодших дітей можна почати з груп, які сильно відрізняються. Пізніше — робити різницю менш помітною, щоб потрібно було справді рахувати.

У грі з доміно потрібно знайти доміно з найбільшою кількістю крапок. Для дітей 4–5 років є вправа «більше, менше чи порівну», де треба вже точніше порівнювати дві кількості.

Вчимо порядок чисел, а не лише ряд від 1 до 10

Ще одна корисна перевірка: чи може дитина працювати з числами, якщо не починати щоразу з одиниці?

Спробуйте:

• «Яке число йде після 5?»
• «А перед 8?»
• «Почнімо рахувати з 4».
• Викладіть 4, 5, 7 і запитайте, якого числа бракує.

Так число займає своє місце в послідовності.

Для цього на Learn and Play є вправа з упорядкуванням вагонів і гра з пропущеним числом. У них дитина працює саме з порядком чисел, а не тільки називає весь ряд напам’ять.

Коли це вже легко, можна додати завдання «на один більше» або аналогічну вправу «на один менше».

Що робити, якщо дитина постійно збивається

Спочатку спростіть саме завдання.

Якщо предметів багато — залиште три або чотири.
Якщо вони лежать купкою — розкладіть у ряд.
Якщо дитина рахує один предмет двічі — нехай пересуває вже пораховані предмети.
Якщо плутається в назвах чисел — рахуйте перші кілька разів разом.

Не обов’язково одразу виправляти кожну помилку словами «неправильно». Часто достатньо спокійно перерахувати предмети ще раз разом.

Іноді найкраще рішення — завершити гру й повернутися до неї пізніше. Для дошкільника кілька коротких підходів зазвичай природніші, ніж довге сидіння над одним завданням.

Як тренувати лічбу з дитиною 2–3 років

Для цього віку варто робити завдання максимально наочними.

Можна:

• рахувати невеликі групи знайомих предметів;
• торкатися кожного предмета під час лічби;
• знаходити групу з потрібною кількістю;
• знайомитися з кількома цифрами;
• порівнювати дві помітно різні групи;
• розкладати предмети «по одному».

Не потрібно проходити всі числа до десяти за один раз. Якщо сьогодні цікаво рахувати лише машинки від одного до чотирьох — це вже нормальна математична гра.

Як ускладнити вправи для 4–5 років

Коли просте перераховування вже дається легко, змінюйте не тільки кількість предметів, а й саме запитання.

Наприклад:

• знайти потрібне число серед усіх цифр від 1 до 10;
• порахувати предмети серед зайвих картинок;
• порівняти дві близькі за кількістю групи;
• розставити числа по порядку;
• знайти пропущене число;
• визначити число на один більше або на один менше;
• додати один предмет і сказати, скільки стало;
• забрати один і порахувати, скільки залишилося.

На Learn and Play ці навички розділені на короткі окремі ігри, тому можна вибирати саме той тип завдання, який зараз хочеться потренувати.

Проста гра на 5–10 хвилин удома

Якщо хочеться готового сценарію, спробуйте такий:

1. Покладіть на стіл 3–7 предметів і порахуйте їх разом.
2. Попросіть дитину самостійно дати вам певну кількість предметів.
3. Покажіть відповідну цифру.
4. Змініть кількість і запитайте, де стало більше або менше.
5. Завершіть однією короткою інтерактивною вправою.

Не потрібно робити всі кроки «правильно» або проходити їх щодня. Це просто спосіб чергувати різні види лічби.

Головне — щоб число означало реальну кількість

Щоб навчити дитину рахувати до 10, не обов’язково багато разів повторювати один і той самий числовий ряд.

Рахуйте те, що вже є навколо: іграшки, сходинки, ложки, фрукти. Просіть дати певну кількість предметів. Порівнюйте групи. Шукайте знайомі цифри. І час від часу змінюйте тип завдання.

Так дитина поступово бачить у числах не набір символів, а спосіб описати реальні речі.

Для продовження практики можна відкрити математичні ігри Learn and Play для 2–3 років або 4–5 років і вибрати коротку вправу відповідно до віку та того, що ви щойно тренували разом.